Якою має бути школа, щоб відповідати майбутньому ринку праці?
18 вересня 2026
17 вересня 2026 року відбулася конференція «Україна завтра: майбутнє шкільної освіти», організована ГО «Інститут відновлення України». Учасники заходу обговорили ключові виклики, від яких залежить майбутнє української освіти: демографічну кризу, освітні втрати, кадрове забезпечення системи освіти, мотивацію педагогів і науковців та збереження людського капіталу країни.
У конференції взяли участь експерти у сфері демографії, освіти, науки, державного управління та представники громадськості. Директор Інституту професійних кваліфікацій Родіон Колишко долучився до дискусії в рамках третьої тематичної панелі — «Статус і мотивація педагогів та науковців».
Однією з центральних тем конференції стала демографічна ситуація в Україні та її вплив на освітню систему. Академік НАН України, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова представила результати демографічних досліджень та звернула увагу на скорочення людського капіталу в Україні, зокрема внаслідок відтоку населення продуктивного віку за кордон.
Учасники також обговорили освітні втрати, спричинені війною та тривалим дистанційним навчанням, доступ до якісної освіти, майбутнє НМТ і необхідність підтримки учнів.
Окремий блок дискусії стосувався кадрового потенціалу системи освіти. Йшлося про оплату праці педагогів і науковців, престиж професії, професійний розвиток, зменшення бюрократичного навантаження, а також створення умов для утримання та повернення фахівців.
«Освіта не існує окремо від економіки. Якщо країна стикається з дефіцитом певних професій, технологічними змінами, цифровізацією виробництва, новими вимогами до компетентностей — система освіти має це бачити», — зазначив директор Інституту професійних кваліфікацій Родіон Колишко.
За його словами, одним із важливих завдань є формування більш тісного зв’язку між освітою та ринком праці. Роботодавці мають отримувати можливість впливати на формування освітніх програм, визначення актуальних компетентностей, розвиток професійної орієнтації та практичної підготовки молоді.
«Держава визначає стратегічні пріоритети, наука забезпечує експертизу, освіта формує компетентності, а роботодавці дають практичний зворотний зв’язок», — підкреслив експерт.
На думку учасників дискусії, саме узгодженість між цими складовими може стати основою для формування людського капіталу, здатного відповідати на виклики відновлення та подальшого розвитку України.