Чи врятує STEM українську економіку?
14 вересня 2026
З початком нового академічного року знову постає питання якості освіти. До традиційного «наскільки якісною є освіта в Україні в сьогоднішніх умовах?» додаються питання, пов’язані зі старшою профільною школою та дефіцитом учителів, особливо тих, хто викладає природничо-математичні й технічні дисципліни.
Часто все це об’єднують поняттям STEM — Science, Technology, Engineering and Mathematics, тобто природничі науки, технології, інженерія та математика.
І тут уже складно сперечатися з очевидним: відновлення України потребуватиме фахівців, здатних працювати з технологіями, даними, інженерними рішеннями та складними виробничими процесами.
Але чи готова наша система освіти забезпечити такий запит?
PISA: сигнал, який не можна ігнорувати
Результати PISA-2025 дають важливий орієнтир для відповіді на це питання. У дослідженні взяли участь 8962 українські учні з 17 регіонів. Через безпекову ситуацію частина територій України не була охоплена дослідженням, тому результати стосуються саме цих 17 регіонів.
Результати залишаються нижчими за середні показники країн ОЕСР. Українські учні отримали в середньому 448 балів із природничих наук, 431 бал з математики та 418 балів із читання. Це відповідно на 34, 32 та 43 бали менше за середні результати країн ОЕСР.
Водночас є й інший важливий момент: порівняно з 2022 роком середні результати українських учнів статистично значуще не змінилися з математики, природничих наук і читання. Тобто після погіршення результатів, зафіксованого між 2018 і 2022 роками, нового істотного падіння не сталося.
Це не привід для самозаспокоєння. Але й не привід робити висновок про подальше погіршення. Радше це сигнал про те, що система освіти поки що не демонструє помітного відновлення результатів попри надзвичайно складні умови.
Для STEM-напрямів особливо важливим є стан математичної та природничої підготовки. За даними PISA-2025, результати українських учнів у цих сферах залишаються нижчими за середні показники ОЕСР. Це означає, що питання розвитку STEM-компетентностей не можна зводити лише до появи нових лабораторій, цифрових платформ чи окремих STEM-уроків.
Що показує європейський досвід?
Показово, що тема підготовки кадрів і зв’язку освіти з потребами економіки була однією з центральних на цьогорічному Форумі професійної досконалості (Forum on Vocational Excellence), який відбувся 7–9 вересня в Граці, Австрія.
Тема форуму — Дуальна освіта і навчання для збереження конкурентоздатності регіонів (Dual Education and Training for Competitive Regions). У центрі уваги були професійна та вища освіта, дуальна підготовка, співпраця закладів освіти з бізнесом і державою, а також розвиток регіональних екосистем навичок.
Цей підхід важливий і для України. Питання не лише в тому, скільки молодих людей обирають природничі, технічні чи інженерні спеціальності. Не менш важливо, наскільки система освіти пов’язана з реальними потребами економіки, роботодавців і конкретних регіонів.
Саме тут STEM може бути частиною ширшого рішення — поряд із розвитком професійної освіти, дуальним навчанням, цифровими компетентностями та тіснішою співпрацею між освітою і бізнесом.
То чи врятує STEM українську економіку?
STEM сам по собі не є «чарівною пігулкою». Сильна математична й природничо-наукова підготовка не замінить якісної професійної освіти, підготовки вчителів, сучасної інфраструктури, дуального навчання чи співпраці між закладами освіти та роботодавцями.
Але без цих компетентностей Україні буде складніше забезпечити економіку фахівцями для промисловості, енергетики, будівництва, ІТ, інженерії та інших секторів, від яких залежатиме відновлення й подальший розвиток економіки.
PISA показує, де ми перебуваємо зараз. Європейський досвід показує можливі підходи. А питання полягає в тому, чи зможемо ми перетворити ці сигнали на системні зміни — у школі, професійній та вищій освіті, а також у співпраці освіти з роботодавцями.